—постереженн¤ герменевтикою ф≥лолога над соц≥он≥кою

¬.ќ. Ѕезсмертний (Ћъв≥в, ”крањна)

—постереженн¤ герменевтикою ф≥лолога над соц≥он≥кою

оли ф≥ололог≥¤ звертаЇтьс¤ до питанъ психологњњ, соц≥логњњ i соц≥он≥ки, мимовол≥ думаЇш : чому багато ф≥лолог≥в сприймають соц≥он≥ку скептично i цин≥чно. «верненн¤ кожного поважаючого себе ф≥лолога до m≥Їњ або ≥ншоi йому дoci нев≥дом≥й науц≥ повинне допомогти знайти апарат анализу тексту необх≥дного дл¤ розум≥нн¤ ситуац≥й герменевтик при зверненн≥ до наукового апарату m≥Їњ або ≥ншоњ науки. ¬≥дразу обмовимос¤, що ситуац≥Їю герменевтики ми називаЇмо Ч систему значень ≥ роздум≥в над ними при вивченн≥ наукового апарату дисципл≥ни -- в даному випадку соц≥он≥ки. ¬изначити чому ми не завжди сприймасмо науковий апарат соц≥он≥ки i дозвол¤ть нaшi роздуми.

јнал≥з тексту Ч це завжди ≥нформац≥¤ пов≥домленн¤м. јле ми забуваЇмо, м≥ж ≥формац≥Їю i пов≥домленн¤м немаЇ практично н≥¤коњ р≥зниц≥. “≥льки з miЇю умовою, що ≥нформащ¤ Ч наочно направлений текст, пов≥лдомленн¤ Ч суб'Їктивно направлений текст. Ќаприклад, визначенн¤ вс≥л¤ких munie ≥снуючих в класиф≥кац≥њ соц≥н≥ики Ї анал≥з ≥нформац≥њ, але не пов≥домленн¤. як же moдi анал≥зувати отриману ≥нформац≥ю, Heo6x≥днo визначити и початок i к≥нецъ - тобто початкове ≥ к≥нцеве значенн¤. ожним рецип≥Їнтом це визначаЇтьс¤ по своЇму залежно eiд його внутр≥шнього наукового апарату ( науковим апаратом рецип≥Їнта називаЇтьс¤ його мова, або ж словесний стан нос≥¤ будь-¤коњ нац≥альноњ мови).

¬ цьому випадку основна - загальна - дл¤ ф≥лолог≥њ, соц≥он≥ки i герменевтики визначенн¤ не психолог≥чних munie особи, а системи анал≥зу мовних засоб≥в даноњ особи в з≥ставленн≥ нос≥¤ мови Ц це означаЇ, що треба визначити сам науковий апарат соц≥он≥ки.

÷е дозволить визначити герменевтичну ситуац≥ю нерозум≥нн¤ ≥ несприйн¤тт¤ апарату ф≥лолог≥њ, герменевтики ≥ соц≥он≥ки. ¬изначити Ц означаЇ : вийти на найб≥льш ¤к≥сний р≥вень соц≥он≥чноњ рефлекс≥њ. —оц≥он≥чна рефлекс≥¤ Ї спр¤мован≥сть теоретичних розробок соц≥он≥ки в нов≥й практичн≥й ситуац≥њ.

Ќе сл≥д розум≥ти, що вс≥ повинн≥ в≥дразу с≥сти за вивченн¤ ≥ створенн¤ загального наукового апарату. ” жлдному раз≥, н≥! Ќеобх≥дно визначитис¤ тому, хто претендуЇ на л≥дера в науц≥, пол≥тиц≥, культур≥, економ≥ц≥ тощо. «вичайно, нам заперечать, кожний себе загордить л≥дером. як тод≥ бути? ј н≥¤к.

јнал≥з ситуац≥њ в соц≥он≥ц≥ не повинен зводитис¤ до визначенн¤ т≥льк≥ тип≥в особи ≥ тип≥в ≥нформац≥йного метабол≥зму. “реба сп≥вв≥дносити типи особи ≥з ситуац≥¤ми , в ¤ких вони щоденно знаход¤тьс¤. ¬ цьому план≥ перша задача герменевтики дл¤ соц≥он≥ки Ц визначенн¤ ситуац≥й герменевтики дл¤ тип≥в ос≥б , що знаход¤тьс¤ п≥д впливом окремих культ≥в ≥ культових груп.

ўо це означаЇ. ѕросто ми повинн≥ створити та вид≥лити аргументативне значенн¤ та аргументативн≥ ситуац≥њ, що довод¤ть чому даний тип ≥нформац≥йного метабол≥зму часто попадаЇ п≥д вплив таких культ≥в ≥ культових груп. ¬ цьому була помилка арен ’орн≥.

ўоб визначити необх≥дно створити ≥дею герменевтики под≥бно украњнському бароко, доступну ус≥м, щоб насичен≥сть терм≥нолог≥Їю без ¤коњ неможливо об≥йтис¤ не було не зрозум≥лою ≥ншим.

Ќове бароко повинне аргументувати систему наукового апарату . “од≥ можна говорити ≥ про створенн¤ нових технолог≥й в ”крањн≥ ≥ прагнути наздогнати крањни, що далеко п≥шли у своЇму розвитку.

¬ цьому план≥ соц≥он≥ка, ф≥лолог≥¤ ≥ герменевтика дозвол¤ть визначити стратег≥ю економ≥чного розвитку , не зростанн¤. Ќам не нав≥що пробивати в≥кно до ™вропи, хай ™вропа пробиваЇ в≥кно до нас. ÷е ≥ повинен бути основний принцип зТЇднанн¤ трьох наукових дисципл≥н . ≤де¤ нового бароко. јдже √ригор≥й —коворода не пробивав цього в≥кна, а його ™вропа давним давно в≥дкрила дл¤ себе.

Ќеобх≥дно створити аргументативну ситуац≥ю м≥ж представниками цих основних наукових дисципл≥н. “од≥ ≥нформац≥¤ не стане простою ентроп≥Їю думки, а пов≥домленн¤ стане ентроп≥Їю ≥нформац≥Їю. ћовне оформленн¤ наукового апарату стане на¤вн≥стю спр¤мованост≥ обТЇкту Ђмыследе¤тельностиї на рефлекс≥ю, тобто рефлекс≥¤ стане доступною дл¤ нос≥њв апарату Ц ф≥лолог≥њ, соц≥он≥ки, герменевтики.

—творюючи окремо нос≥¤ми апарату цих наук авторськ≥ фрейми зможуть створити загальний фрейм Ц Ђнову барокову рефлекс≥юї.

јрх≥важлива ≥ арх≥типна задача Ц створити таку барокову рефлекс≥ю.