ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ јƒТ™ “»¬Ќќѓ Ќќћ≤Ќј÷≤ѓ ¬ —”„ј—Ќ»’ ” –јѓЌ—№ ≤… “ј ѕ≈–—№ ≤… ћќ¬ј’

 шановський ќ.„.

Ћьв≥вський нац≥ональний ун≥верстиет ≥мен≥ ≤вана ‘ранка

” робот≥ досл≥джуютьс¤ украњнськ≥ та перськ≥ прикметники з просторово-к≥льк≥сною семантикою (ѕ ѕ) на позначенн¤ загальноњ величини. ” спец≥альних досл≥дженн¤х, присв¤чених анал≥зу семантики окремих прикметник≥в на позначенн¤ загальноњ величини, ¤к правило, використовуЇтьс¤ усього одна семантична ознака, ¤ка вказуЇ на розм≥р в ус≥х напр¤мах [5. —.5], або прот¤жн≥сть у простор≥ в к≥лькох напр¤мах [2], або на величину Уза загальним ф≥зичним розм≥ромФ [3. —.6], або на Увеличину обТЇмного характеруФ [11. —.57],   або, просто, величину [12. —.63].

«а результатами сумарного анал≥зу матер≥алу тлумачних словник≥в та спостережень, що м≥ст¤тьс¤ в спец≥альних розв≥дках, можна стверджувати, що дл¤ експл≥цитного й компактного представленн¤ значень прикметник≥в м≥крогрупи на позначенн¤ загальноњ величини достатньо таких семантичних ознак: 1) прот¤жн≥сть. ѕрот¤жн≥сть може бути внутр≥шньою, тобто не включати оболонку обТЇкта, ≥ загальною, тобто разом з оболонкою предмета; 2) напр¤мок. –елевантною дл¤ ѕ ѕ з≥ значенн¤м загальноњ величини Ї прот¤жн≥сть в ус≥х напр¤мках; 3) норма. ” семантичн≥й метамов≥ пон¤тт¤ УмалийФ ≥ УвеликийФ можна виразити через в≥дношенн¤ УменшеФ ≥ Уб≥льшеФ, оск≥льки вони позначають в≥дпов≥дно менше за норму ≥ б≥льше за норму; 4) предмет. ” сучасних украњнськ≥й та перськ≥й мовах у раз≥ просторово-к≥льк≥сноњ характеризац≥њ предмет≥в використовуЇтьс¤ додаткова њх класиф≥кац≥¤ на предмети, що сприймаютьс¤ на тл≥ сукупност≥ однор≥дних, ≥ на предмети, що сприймаютьс¤ окремо. –≥зниц¤ м≥ж уживанн¤м ≥ семантикою ѕ ѕ випливаЇ з обТЇктивноњ на¤вност≥ в мовах окремих, одиничних предмет≥в, з одного боку, ≥ сукупностей однор≥дних обчислюваних предмет≥в Ч з другого.

ќдним ≥з параметр≥в лексико-семантичноњ типолог≥њ, т≥сно повТ¤заним ≥з функц≥онуванн¤м лексики в текст≥, можна вважати семантичну сполучуван≥сть слова. ѕор≥вн¤льн≥ досл≥дженн¤ ≥ндив≥дуально-груповоњ сполучуваност≥ окремих сл≥в можуть бути базою типолог≥чного з≥ставленн¤ валентн≥сних характеристик лексики в ц≥лому р≥зних мов ≥ груп мов.

ƒосл≥дники неодноразово вислювлювали думку про те, що в семантичну структуру тлумачень прикметник≥в повинна ¤кимось чином входити система тих денотат≥в (референт≥в), характеристики ¤ких можуть цими прикметниками описуватис¤ [1. —.5]. —получаючись ≥з предметним ≥менем у м≥н≥мальних означальних синтагмах, прикметники конкретизують свою ном≥нативну варт≥сть. —получуван≥сть лексем у мов≥ ви¤вл¤Ї семантичн≥ характеристики цих лексем ≥ Ї в≥дображенн¤м њх семантики. ¬≥дтак особливост≥ сполучуваност≥ можуть ≥ повинн≥ бути ≥нтерпретован≥, спираючись на глибокий анал≥з ≥менниковоњ лексики. ƒл¤ того, щоб зрозум≥ти, ¤кий вигл¤д повинен мати семантичний компонент, що позначаЇ обТЇкт, ус≥ обТЇкти, ¤к≥ можуть мати просторово-к≥льк≥сн≥ характеристики, необх≥дно звести до обмеженоњ к≥лькост≥ в≥дпов≥дних ономас≥олог≥чних тип≥в.

јнал≥з функц≥онально-в≥дображувальних (ономас≥олог≥чних) звТ¤зк≥в б≥льш н≥ж 400 лексико-семантичних вар≥ант≥в украњнських та перських просторово-к≥льк≥сних прикметник≥в у межах адТЇктивно-субстантивних словосполучень (ц≥ звТ¤зки визначалис¤ на основ≥ тлумачних словник≥в сучасних украњнськоњ та перськоњ мов) ви¤вив, що обТЇм цих звТ¤зк≥в значно коливаЇтьс¤.

як ѕ ѕ широкоњ ≥менноњ приналежност≥ можна квал≥ф≥кувати: укр. великий, малий, маленький, др≥бний, високий, низький, глибокий, широкий, вузький, т≥сний, товстий, грубий, тонкий, довгий, короткий; перськ. bozorg СвеликийТ, riz Сдр≥бнийТ, boland СвисокийТ, deraz СдовгийТ, kutah Снизький, короткийТ, amiq, gowd, zarf СглибокийТ, koloft, zaxim Стовстий, грубийТ, nazok СтонкийТ, pahn, ariz СширокийТ, barik Свузький, тонкийТ, tang Ст≥снийТ. ƒо ц≥Їњ групи належать також де¤к≥ пох≥дн≥ в≥д них: укр. б≥льший, найб≥льший, величезний, менший, найменший, маленький та ≥н.; перськ. bozorg-tar Сб≥льшийТ, bozorg-tar-in Снайб≥льшийТ, kucak-tar СменшийТ, kucak-tar-in СнайменшийТ, kuculu СмалесенькийТ, dorost-tar Сб≥льшийТ, dorost-tar-in Тнайб≥льшийТ тощо.

ƒо ѕ ѕ з вузькою обТЇктною приналежн≥стю можна зарахувати ≥нш≥ адТЇктивн≥ слова лексико-семантичноњ п≥дсистеми на позначенн¤ просторовоњ к≥лькост≥: укр. ≥грашковий, кишеньковий, куций, сухий, молорослий, приземкуватий, м≥н≥атюрний, малом≥рний, низькостеблий, м≥лкий, малометражний та ≥н.; перськ. nazak, laqar СхудийТ, farbe, samin, cak СтовстийТ, kutuke СкарликовийТ, miniaturi См≥н≥атюрнийТ та ≥нш≥, в тому числ≥, де¤к≥ пох≥дн≥ в≥д них. ѕ ѕ ц≥Їњ групи Ч з вузьким в≥дображувальним потенц≥алом Ч можуть у своњй сполучуваност≥ спец≥ал≥зуватис¤ до родовоњ: укр. т≥листий (люди, тварини), низькостеблий (рослини), перськ. farbe СтовстийТ (люди, тварини), видовоњ: укр. малом≥рний, повном≥рний (взутт¤), портативний (рад≥оприлади), перськ. saxis Сдор≥днийТ (про чолов≥к≥в), kam-ab См≥лководнийТ (про водойоми), ≥ндив≥дного: укр. вузькокол≥йний (зал≥зниц¤), дод≥льний (сорочина або одежина на зразок сорочки), перськ. sahla Свелик≥ й гарн≥Т (про оч≥) та ≥н.  р≥м того, де¤к≥ ѕ ѕ можуть сполучатис¤ з ≥менниками в≥дразу к≥лькох тематичних груп: присадкуватий (люди, тварини, буд≥вл≥, де¤к≥ вироби, напр., скрин¤), moТzam СвеликийТ (споруди, в≥дкрит≥ простори), тим самим наближаючись до ѕ ѕ широкоњ ≥менноњ приналежност≥.

ѕрикметники групи з широким в≥дображувальним потенц≥алом можуть сполучатис¤ з ≥менниками р≥зних референтно-в≥дображувальних клас≥в: УлюдиФ, УтвариниФ, Ут≥лаФ та њх частини, УрослиниФ та њх частини, Убуд≥вл≥Ф та њх частини, Уод¤гФ та його частини, Умебл≥Ф та њх частини, предмети побуту (тобто УартефактиФ), природн≥ утворенн¤ (тобто УнатурфактиФ) та ≥н. як бачимо, сполучувальний потенц≥ал ц≥Їњ групи адТЇктивних сл≥в практично необмежений. ќднак, кожний з≥ згаданих ѕ ѕ ц≥Їњ групи в обох мовах, у свою чергу, також маЇ сполучувальн≥ обмеженн¤. “ак, ѕ ѕ великий, малий, маленький, bozorg, kucak та де¤к≥ пох≥дн≥ в≥д них не сполучаютьс¤: з ≥менниками на позначенн¤ сукупност≥ однор≥дних предмет≥в, у тому числ≥, р≥дких (вода, чай, чорнило), сипких (п≥сок, злаки), х≥м≥чних сполук (метал, ср≥бло); з ≥менниками, що мають визначений розм≥р, напр. грошов≥ одиниц≥, назви м≥р та ≥н.; з ≥менниками, з конкретним розм≥ром ¤ких люди практично н≥коли не стикаютьс¤ (серце, нирка), а також де¤кими ≥ншими. ѕ ѕ глибокий, м≥лкий, amiq, zarf, gowd не сполучаютьс¤ з тематичною групою ≥менник≥в на позначенн¤ рослин та њх частин; високий, низький з ≥менниками на позначенн¤ од¤гу та його частин (за вин¤тком ком≥р), з де¤кими ≥менниками на позначенн¤ природних утворень, наприклад, р≥ка, озеро, гал¤вина та ≥н.

як бачимо, у межах групи обТЇм звТ¤зк≥в њњ член≥в (адТЇктив≥в з обТЇктами-нос≥¤ми ознаки (субстантивами) також коливаЇтьс¤. ÷≥ особливост≥ семантичноњ сполучуваност≥ ѕ ѕ украњнськоњ та перськоњ мов не дозвол¤ють без спец≥ального досл≥дженн¤ викрити њњ мотивац≥ю. —ер≥њ ≥менник≥в, ¤к≥ обТЇднан≥ можлив≥стю мати одне й те саме означенн¤, не в≥дпов≥дають н≥ так званим Уприродним п≥дкласамФ, н≥ п≥дкласам, УпредметнихФ ≥ УпредикатнихФ ≥мен, проте, навпаки, становл¤ть зм≥шан≥ стосовно до цих категор≥й групи. ќдин ≥ той самий р¤д може складатис¤ з назв ос≥б, предмет≥в, природних ≥ штучних, класиф≥куючих ≥мен ≥ назв под≥й. ¬они обТЇднуютьс¤ за особливою властив≥стю Ч Уп≥дставою дл¤ ознакиФ. “аким чином, ¤кщо дл¤ репрезентац≥њ в структур≥ семантичноњ метамови референц≥йноњ сполучуваност≥ ѕ ѕ з вузькою референтною Уприписан≥стюФ достатньо звичайного перел≥ку референт≥в або назв видових груп чи родових клас≥в обТЇкт≥в, то дл¤ з≥ставлюваних ѕ ѕ з широкою обТЇктною приналежн≥стю вказуванн¤ н≥ на геометр≥ю обТЇкт≥в, н≥ на њх форму не по¤снюЇ закон≥в семантичноњ сполучуваност≥ ѕ ѕ з в≥дпов≥дними ≥менниками.

ўе в 60-т≥ роки ћ.Ѕ≥рв≥ш [13] показав, що механ≥чне приписуванн¤, наприклад, ознаки довжини до горизонтальних обТЇкт≥в не даЇ результат≥в, що в≥дпов≥дають фактам природноњ мови: ¤кщо комин можна назвати високим, то про водост≥чну трубу, незважаючи на те, що вона також розташована вертикально, сл≥д говорити довга, а не висока. “од≥ в межах структурного опису семантики було запропоновано ускладнити репрезентац≥ю обТЇкт≥в за допомогою зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ ознак, додати, зокрема, ознаку, ¤ку можна було б назвати ознакою Унезалежност≥Ф обТЇкта ≥ за ¤ким ви¤вилис¤ б протиставленими комин, що стоњть УнезалежноФ ≥ повТ¤зана з≥ ст≥ною буд≥вл≥ водост≥чна труба.

Ћ.“алм≥ у своњх досл≥дженн¤х семантики простору [14] запропонував взагал≥ в≥дмовитис¤ в≥д семантичного Увим≥рюванн¤Ф обТЇкт≥в незалежно в≥д њх тип≥в. јвтор вважаЇ, що п≥дх≥д, при ¤кому в кожного обТЇкта можна вим≥р¤ти довжину, ширину, товщину ≥ т. ≥н., накинутий нам евкл≥довою геометр≥Їю ≥ не повТ¤заний з тими у¤вленн¤ми про прост≥р, ¤к≥ в≥дображаЇ наша мова. ћова ж оперуЇ не геометр≥Їю, а тополог≥Їю обТЇкт≥в. “аким чином, нос≥й мови у¤вл¤Ї соб≥ тополог≥чн≥ типи Уконтейнер≥вФ, Убезконечних простор≥вФ, Уотвор≥вФ, Устрижн≥вФ (тобто жорстких довгих предмет≥в), Ушнурк≥вФ (тобто гнучких довгих предмет≥в) тощо. ” кожного такого тополог≥чного типу Ч св≥й наб≥р релевантних вим≥р≥в. ѕредставники цього напр¤му зауважують, що тополог≥чний тип обТЇкта визначаЇтьс¤ його геометр≥Їю, положенн¤м у простор≥ ≥ способом його використанн¤. «а результатами досл≥джень  .–ах≥л≥ноњ [9] дл¤ рос≥йськоњ мови характерна на¤вн≥сть таких тополог≥чного типу УбезформнихФ обТЇкт≥в (пл¤ма, квадрат, трикутник, сл≥д, кул¤ (геометричне т≥ло) ≥ т. ≥н.). ѕросторово-к≥льк≥сн≥ характеристики цього тополог≥чного типу обТЇкт≥в у сучасн≥й рос≥йськ≥й мов≥ описуютьс¤ ѕ ѕ большой, маленький.

 онцепц≥¤ тополог≥чних тип≥в т≥сно повТ¤зана з психолог≥чним ¤вищем Увиокремленост≥Ф. ¬≥домо, що при опис≥ засобами мови певноњ ситуац≥њ реальноњ д≥йсност≥ н≥коли не можуть бути й не повинн≥ бути зад≥¤н≥ вс≥ њњ елементи, описуванн¤ ситуац≥њ завжди виб≥ркове [1. —.73]. –≥ч у т≥м, що сприйн¤тт¤ людиною просторових обТЇкт≥в в≥дносне ≥ в багатьох випадках класиф≥кац≥¤ та концептуал≥зац≥¤ залежать в≥д Увиокремленост≥Ф ¤коњсь властивост≥ на тл≥ решти. ÷е в≥дображаЇтьс¤ й у граматичн≥й систем≥ ѕ ѕ Ч вони належать до двовалентних предикативних прикметник≥в: «а розм≥рами ≥кона була невеликою; ƒ≥вчина була тонка станом [6. —.12]. ÷е ¤вище ≥снуЇ завд¤ки т≥сному ≥мпл≥кативному звТ¤зку пон¤тт¤ про ознаку з пон¤тт¤м про њњ нос≥¤. “аким чином, головною рисою ≥нтер≥озованого в мисленн≥ простору Ї його членован≥сть, що зумовлена сприйн¤тт¤м людиною окремого ≥снуванн¤ обТЇкт≥в навколишнього середовища, њх частин за умови на¤вност≥ в них предметних форм та меж. «розум≥ло, що просторово-к≥льк≥сн≥ характеристики приписуютьс¤ не обТЇктам у ц≥лому, а њх меронам Ч елементам, з ¤ких складаЇтьс¤ обТЇкт-архетип [7. —.14]. Ќариклад, архетип Уст≥лФ складаЇтьс¤ з трьох мерон≥в: робоча поверхн¤ (кришка, дошка), вона може бути довгою, короткою, широкою, вузькою, товстою, тонкою тощо; основа (н≥жки, тумба), вона може бути високою, низькою; призначенн¤, воно визначаЇ актуальн≥сть того чи ≥ншого розм≥ру (прот¤жност≥) дл¤ обТЇкта в конкретн≥й ситуац≥њ. “ак, за св≥дченн¤ми  .–ах≥л≥ноњ, в обТЇкт≥в, дл¤ ¤ких актуальна, Уфункц≥онально варт≥снаФ, внутр≥шн¤ поверхн¤ (наприклад, рос. глубокие галоши: в них вставл¤ють взутт¤), вим≥рюЇтьс¤ глибина, а в тих, дл¤ ¤ких актуальна зовн≥шн¤ поверхн¤ (наприклад, рос. высокие сапоги Ч вони захищають в≥д бруду та вологи), вим≥рюЇтьс¤ висота [8. —.123].

ƒл¤ ви¤вленн¤ тип≥в ≥менник≥в, з ¤кими сполучаютьс¤ досл≥джуван≥ в робот≥ ѕ ѕ, ≥нформантам був запропонований список сл≥в, до ¤кого ув≥йшли групи ≥мен, що називають р≥зн≥ тополог≥чн≥ типи обТЇкт≥в. –езультати опитуванн¤ дають змогу визначити емп≥ричн≥ м≥крокомпоненти, а також у де¤ких випадках уточнити сигн≥ф≥кативн≥ м≥крокомпоненти лексичних значень досл≥джуваних ѕ ѕ.

як уже було зауважено вище, дл¤ в≥днесенн¤ обТЇкта до певного тополог≥чного типу суттЇвим Ї не лише 1) форма, а й його 2) ор≥Їнтац≥¤ в простор≥ та 3) функц≥онально варт≥сний мерон. ќднак, тополог≥чний тип не Ї абстрактною категор≥Їю, що обТЇктивно характеризуЇ чисту форму певного обТЇкта д≥йсност≥. —пос≥б розпод≥лу на тополог≥чн≥ типи повТ¤заний з природою обТЇкт≥в, або, ≥накше кажучи, з≥ способом використанн¤ њх людиною [10. —.4]. “ому спроби по¤снити семантику ≥ вживанн¤ прострово-к≥льк≥сних прикметник≥в (а також прийменник≥в або ≥нших одиниць з просторовою семантикою), малюючи перер≥зи площин у р≥зних ракурсах, приречен≥ на невдачу саме тому, що одна й та сама (з точки зору стереометр≥њ) картинка в людському св≥т≥ в≥дпов≥даЇ р≥зним обТЇктам з в≥дм≥нними функц≥¤ми (пор. л≥жко Ч полиц¤). „ерез це ≥менники, що описують ц≥ обТЇкти, в р≥зний спос≥б сполучаютьс¤ з ѕ ѕ. У¬им≥рюЇтьс¤Ф (тобто сполучуЇтьс¤ з ѕ ѕ) лише функц≥онально варт≥сний (у конкретн≥й ситуац≥њ) мерон. “аким чином, у простор≥, що в≥дображаЇтьс¤ мовою, людина маЇ справу не з окремими параметрами Ч довжиною, шириною ≥ т. ≥н., а з≥ складно орган≥зованими комплексами параметр≥в Ч тополог≥чними типами.

«г≥дно з результатами л≥нгв≥стичного ≥нтервТю ѕ ѕ широкий описуЇ:

1) Уповерхн≥Ф, наприклад, широка спина, широка долон¤, широке подв≥рТ¤;

2) Унеобмежен≥Ф простори, наприклад, широке м≥сце, широке небо;

3) УотвориФ, наприклад, широка труба, широкий рукав, широкий окоп.

ѕ ѕ ariz описуЇ:

1) Уповерхн≥Ф, наприклад, bal-e ariz Сшироке крилоТ; tasvir-e ariz Сширока картинаТ; san-e ariz Сширок≥ плеч≥Т; hayat-e ariz Сширокий дв≥рТ;

2) УотвориФ, наприклад, xandaq-e ariz Сширокий окопТ; astin-e ariz Сширокий рукавТ.

ѕ ѕ pahn описуЇ:

1) Уповерхн≥Ф, наприклад, bal-e pahn Сшироке крилоТ; tasvir-e pahn Сширока картинаТ; san-e pahn Сширок≥ плеч≥Т; hayat-e pahn Сширокий дв≥рТ;

2) Унеобмежен≥Ф простори, наприклад, ja-ye pahn Сшироке м≥сцеТ; asman-e pahn Сшироке небоТ;

3) УотвориФ, наприклад, astin-e pahn Сширокий рукавТ; surax-e pahn Сширокий отв≥рТ.

ѕ ѕ vasiТ описуЇ:

1) Уповерхн≥Ф, наприклад, tasvir-e vasiТ Сширока картинаТ;

2) Унеобмежен≥Ф простори, наприклад, asman-e vasiТ Сшироке небоТ;

3) Уобмежен≥Ф простори, наприклад, jaТbe-ye vasiТ Сширокий (просторий) ¤щикТ.

ѕ ѕ т≥сний ≥ tang описують тополог≥чний тип УобмеженихФ простор≥в, наприклад, т≥сне пальто, paltu-ye tang, т≥сне м≥сце, makan-e tang, т≥сне подв≥рТ¤, hayat-e tang, т≥сний п≥джак, kot-e tang, т≥сн≥ мешти, kafs-e tang, т≥сна кишен¤, jib-e tang. ‘ункц≥ональною при цьому Ї внутр≥шн¤ прот¤жн≥сть.

ѕ ѕ просторий ≥ farax описують так само тополог≥чний тип УобмеженихФ ≥ УнеобмеженихФ простор≥в, наприклад, просторе м≥сце, makan-e farax, просторе подв≥рТ¤, hayat-e farax, просторий л≥с, jangal-e farax, просторе небо, asman-e farax.  р≥м того, ѕ ѕ farax може описувати й тополог≥чний тип УповерхоньФ, наприклад, sine-ye farax Сширок≥ грудиТ, pisani-ye farax Сширокий лобТ.

ѕ ѕ великий описуЇ Убезформн≥Ф обТЇкти, наприклад, велика пл¤ма, велике подв≥рТ¤, велика кл≥тинка, велик≥ оч≥. ¬еликий може описувати також обТЇкти б≥льшого за норму розм≥ру у висоту (велике дерево, великий димар), у довжину (велике кор≥нн¤) та у ширину (великий отв≥р), однак бажано, щоби й ≥нш≥ розм≥ри обТЇкта були б≥льшими за норму. ¬еликий не може описувати обТЇкти великого розм≥ру в товщину та глибину, ¤кщо це Їдина б≥льша за норму прот¤жн≥сть.

ѕ ѕ малий, маленький описують Убезформн≥Ф обТЇкти, наприклад, мала/маленька пл¤ма, мале/маленьке подв≥рТ¤, мала/маленька кл≥тинка, маленьк≥ оч≥. –≥зниц¤ м≥ж вживанн¤м малий ≥ маленький лежить у сфер≥ прагматики. «а даними де¤ких фах≥вц≥в, малий, використовуЇтьс¤ або ж в емоц≥йно забарвлених контекстах, або ж у словосполученн¤х, ¤к≥ за своњм характером т¤ж≥ють до терм≥нолог≥чних [4. —.36].

ўодо предмет≥в од¤гу, то у сполученн≥ з великий вони позначають од¤г б≥льшого, н≥ж потр≥бно розм≥ру з точки зору мовц¤. Ќаприклад, велик≥ мешти можуть бути й невеликими, однак такими, що непридатн≥ до використанн¤ через б≥льший, н≥ж потр≥бний, дл¤ даноњ ситуац≥њ розм≥р з точки зору мовц¤.

ѕ ѕ bozorg i dorost описують Убезформн≥Ф обТЇкти, наприклад, badan-e bozorg, dorost Свелике т≥ло (людини)Т; angustha-ye Свелик≥ пальц≥Т; bini-ye bozorg, dorost Свеликий н≥сТ. ќднак на в≥дм≥ну в≥д bozorg ѕ ѕ dorost описуЇ розм≥ри предмет≥в, ¤к≥ в момент мовленн¤ сприймаютьс¤ мовцем на тл≥ сукупност≥ однор≥дних предмет≥в, пор. porz-e dorost Сгрубий смухТ ≥ *porz-e bozorg. ¬ аналог≥чних в≥дношенн¤х знаход¤тьс¤ ѕ ѕ kucak ≥ riz, наприклад, porz-e riz Сгрубий смухТ ≥ * porz-e kucak.

” звТ¤зку з вищевикладеним типолог≥ю семантики украњнських та перських ѕ ѕ у з≥ставному аспект≥ можна представити таким чином.

¬еликий Ч просторово-к≥льк≥сна характеристика УбезформнихФ, а також високих, довгих, широких обТЇкт≥в, прот¤жност≥ ¤ких в ус≥х напр¤мках б≥льш≥ за норму. —в≥т великий, св≥т широкий...; ¬елика хмара; «емл¤ велика, далеч≥нь багата...; ¬≥кна велик≥, мов двер≥...; ¬елик≥ крапл≥ роси; ¬еликий чоб≥т; ¬елика шапка; ¬елик≥ д≥ти; ¬елика пл¤ма; ¬елике подв≥рТ¤; ¬елик≥ кл≥тинки; ¬елик≥ оч≥; ¬елике дерево; ¬елика труба; ¬елике кор≥нн¤; ¬еликий отв≥р.

bozorg Ч просторово-к≥льк≥сна характеристика УбезформнихФ, а також високих, довгих, широких обТЇкт≥в, прот¤жност≥ ¤ких в ус≥х напр¤мках б≥льш≥ за норму. porteqal-e bozorg Свеликий апельсинТ; xane-ye bozorg Свеликий д≥мТ; damaq-e bozorg Свеликий н≥сТ; ja-ye bozorg Свелике м≥сцеТ; sahr-e bozorg Свелике м≥стоТ; Уva ris-e bozorg dast cenan-ke hame-ye sine bepusanidiФ Са бороду мав таку велику, що ти ц≥лком груди покрив биТ; avardgah-e bozorg Свелике поле битвиТ; sagr-e bozorg Сширок≥ меж≥, кордониТ; Уcun andisidim ke xarezm sagr-i bozorg astФ С¤к ми подумали, ¤к≥ велик≥ (широк≥) кордони (меж≥) ’орезму...Т; Уoman mardi bud sefid ru-y farah pisani bozorg va deraz balaФ Сќман був великим, високим мужчиною з б≥лим обличч¤м, широким чоломТ; dastha-ye bozorg Свелик≥ рукиТ; dahan-e bozorg Свеликий ротТ; suraxha-ye bini-ye bozorg Свелик≥ н≥здр≥Т; mowj-e bozorg Свелик≥ хвил≥ (морськ≥)Т.

dorost Ч просторово-к≥льк≥сна характеристика УбезформнихФ, а також високих, довгих, широких обТЇкт≥в, щo сприймаютьс¤ (¤вно або у¤вно) на тл≥ сукупност≥ однор≥дних, прот¤жност≥ ¤ких в ус≥х напр¤мках б≥льш≥ за норму. cesm(ha-y)-e dorost Свелике (≥) око (оч≥)Т; sibzamini-ye dorost Свелика картоплина (бульбина)Т; bace-ye dorost Свелика (т≥лом) дитинаТ; dandanha-ye dorost Свелик≥ зубиТ; andam-e dorost Свелика ф≥гура (т≥ло)Т; porz-e dorost Сгрубий смухТ; xuse-ye angur-e dorost Свелике гроно виноградуТ.

ћаленький Ч просторово-к≥льк≥сна характеристика УбезформнихФ, а також низьких, коротких, вузьких обТЇкт≥в, прот¤жност≥ ¤ких в ус≥х напр¤мках менш≥ за норму. ћаленька ≥скра; ћаленький ковток; ћаленька к≥мната; ћаленька р≥чка; ћаленьке озеро; ћаленьке хаз¤йство; ћаленьк≥ ¤рмарки; ћарус¤ перескочила через маленький перелаз; ” мене був земл¤к  арпо..., маленький такий чолов≥чок, мен≥ до по¤са; ћаленька пл¤ма; ћаленьке подв≥рТ¤; ћаленька кл≥тинка; ћаленьк≥ оч≥; ќн ¤рочки зелененьк≥, —тежечки до них маленьк≥, ѕеревит≥, мов стр≥чечки, «б≥гаютьс¤ до р≥чечки.

ћалий Ч просторово-к≥льк≥сна характеристика УбезформнихФ, а також низьких, коротких, вузьких обТЇкт≥в, прот¤жност≥ ¤ких в ус≥х напр¤мках менш≥ за норму (за обовТ¤зковоњ на¤вност≥ аналог≥чних великих обТЇкт≥в). ћал≥њ кам≥нц≥; ћал≥ р≥ки; «робив Ч на собаку мале...; ћале подв≥рТ¤; ћал≥ кл≥тинки; Ќа нього падаЇ в≥д низькоњ стел≥ ледве прим≥тний пром≥нець св≥тла, що пробиваЇтьс¤ кр≥зь малу щ≥линку в кватирц≥.

kucak Ч просторово-к≥льк≥сна характеристика УбезформнихФ, а також високих, довгих, широких обТЇкт≥в, прот¤жност≥ ¤ких в ус≥х напр¤мках б≥льш≥ за норму. tal-e kucak Смаленький пагорбТ; sahr-e kucak Смаленьке м≥стоТ; balha-ye kucak Смаленьк≥ крилаТ; tasvir-e kucak Смаленька картинаТ; jib-e kucak Смаленька кишен¤Т; hayat-e kucak Смаленький дв≥рТ.

ƒр≥бний Ч просторово-к≥льк≥сна характеристика УбезформнихФ, а також низьких, коротких, вузьких обТЇкт≥в, щo сприймаютьс¤ (¤вно або у¤вно) на тл≥ сукупност≥ однор≥дних, прот¤жност≥ ¤ких в ус≥х напр¤мках б≥льш≥ за норму. ƒр≥бн≥ хмарки; ƒр≥бн≥ кам≥нчики; ƒр≥бна риба; –оманов≥ вже минуло с≥м рок≥в, хоч ≥ др≥бний в≥н на зр≥ст; Ч ’оча б не др≥бн≥ д≥ти, журитьс¤ ж≥нка. Ч ј тож др≥бн≥ та жовт≥ вони в мене, ¤к св≥ч≥ восков≥; ƒр≥бн≥ зуби; ƒр≥бн≥ кл≥тинки.

riz Ч просторово-к≥льк≥сна характеристика УбезформнихФ, а також низьких, коротких, вузьких обТЇкт≥в, щo сприймаютьс¤ (¤вно або у¤вно) на тл≥ сукупност≥ однор≥дних, прот¤жност≥ ¤ких в ус≥х напр¤мках б≥льш≥ за норму. rizha riz-and Сшматки Ї др≥бнимиТ; daneha-ye riz Сдр≥бн≥ зерн¤ткаТ; mu-ye riz Сдр≥бн≥ волосинки (щетина)Т; porz-e riz Сдр≥бний смухТ; lakkaha-ye riz Сдр≥бн≥ хмаринкиТ.

ѕросторий Ч просторово-к≥льк≥сна характеристика УобмеженихФ та УнеобмеженихФ простор≥в, внутр≥шн¤ прот¤жн≥сть ¤ких в ус≥х напр¤мках або поперек погл¤ду гл¤дача б≥льша за норму. ѕростора хатина; Ўкола була простора, нова, недавно поставлена; ѕростора к≥мната; ѕовол≥ склала все [√алина] в просторий чемодан; ѕрощай, синЇ небо, ЅезкраЇ, просторе; Ќебо просторе; —теп просторий; ѕростора блуза; ѕросторе подв≥рТ¤; ¬они прийшли до тихоњ, порослоњ очеретом завод≥, що вс¤ блищала п≥д сонцем, широкоњ ≥ простороњ; ѕростора сукн¤; ѕростора шафа; ѕросторе м≥сце; ѕростора нора; ѕростора вулиц¤.

farax Ч просторово-к≥льк≥сна характеристика 1) УобмеженихФ та УнеобмеженихФ простор≥в, внутр≥шн¤ прот¤жн≥сть ¤ких в ус≥х напр¤мках або поперек погл¤ду гл¤дача б≥льша за норму. jehan-e farax Свеликий (просторий) св≥тТ; daman-e farax Сширок≥ к≥нц≥, крањТ; valayat-e farax Свелика пров≥нц≥¤, областьТ; bahr-e farax Сшироке мореТ; dast-e farax Спросторий степТ; makan-e farax Спросторе м≥сцеТ; hayat-e farax Спросторе подв≥рТ¤Т; jangal-e farax Спросторий л≥сТ; asman-e farax Спросторе небоТ; dahan-e farax Сширокий ротТ; 2) УповерхоньФ, ненайб≥льша прот¤жн≥сть або прот¤жн≥сть поперек погл¤ду гл¤дача ¤ких б≥льша за норму. kolah-e farax Сширокий капелюхТ; Уcesmha-ye... bar yek andaze bud, na tang va na faraxФ Соч≥ були однаков≥ Ч не вузьк≥ ≥ не широк≥Т; Уta pa-ye nehand bar sar-e xaran ba kun-e farax gonde va zandeФ Сщоби њм покласти ноги на грубих, величезних в≥слюк≥в з широкими задамиТ (јсаджад≥); sine-ye farax Сширок≥ грудиТ; pisani-ye farax Сширокий лобТ.

“≥сний Ч просторово-к≥льк≥сна характеристика УобмеженихФ простор≥в, внутр≥шн¤ прот¤жн≥сть ¤ких в ус≥х напр¤мках або поперек погл¤ду гл¤дача менша за норму. “≥сна кл≥тка; “≥сне подв≥рТ¤; ѕро що шумл¤ть л≥си пророчо, коли гуцул заснуть не хоче ¬ т≥сн≥й колиб≥ на гор≥?..; Ћ≥кар вт¤гнув до к≥мнати великий деревТ¤ний ¤щик. ѕочали викладатись. ≤ тут ви¤вилось, що ¤щик занадто т≥сний...; Ч “о ти ≥ св≥й т≥к закладеш? Ч ” нас ірунт такий т≥сний; ѕо гол≥й т≥сн≥й толоц≥ «нов худоба шкандибаЇ; „ерез к≥лька хвилин двадц¤ть постатей л≥пилос¤ в т≥сному окопчику, розмовл¤ючи п≥вголосом; “≥сна нора; “≥сна сукн¤; “≥сний рукав; “≥сна шафа; “≥сна вулиц¤.

tang Ч просторово-к≥льк≥сна характеристика 1) УобмеженихФ простор≥в, внутр≥шн¤ прот¤жн≥сть ¤ких в ус≥х напр¤мках або поперек погл¤ду гл¤дача менша за норму. dahan-e tang Смаленький ротТ; gur-e tang Ст≥сна могилаТ; bigulegi tang Ст≥сний закутокТ; sahr-e tang Смаленьке м≥стоТ; guzargah-e tang Ст≥сний прох≥дТ; gahvare-ye tang Ст≥сна колибаТ; makan-e tang Ст≥сне м≥сцеТ; hayat-e tang Ст≥сне подв≥рТ¤Т; kuce-ye tang Ст≥сна вулиц¤Т; 2) УповерхоньФ та Уотвор≥вФ, ненайб≥льша прот¤жн≥сть ¤ких б≥льша за норму. miyan-e tang Свузька тал≥¤Т; kafs-e tang Ст≥сн≥ мештиТ; paltu-ye tang Ст≥сне пальтоТ; kot-e tang Ст≥сний п≥джакТ; jib-e tang Ст≥сна кишен¤Т; dar-e tang Свузьк≥ двер≥Т; rude-ye tang Свузька р≥чкаТ; cesmha-ye tang Свузьк≥ оч≥Т; surax-e tang Свузький отв≥рТ; dahan-e tang Свузький ротТ.

ѕ ѕ просторий в≥дпов≥даЇ ѕ ѕ farax₁, а ѕ ѕ т≥сний сп≥вв≥дноситьс¤ з ѕ ѕ tang₁.

Ўирокий Ч просторово-к≥льк≥сна характеристика 1) УнеобмеженихФ простор≥в, прот¤жн≥сть ¤ких в ус≥х напр¤мках б≥льша за норму. Ўироке м≥сце; Ўироке небо; Ўироке село; Ўирокий степ; Ўироке поле; Ўирокий майдан; Ўирокий прост≥р; Ўирокий краЇвид; 2) поверхонь та Уотвор≥вФ, ненайб≥льша прот¤жн≥сть або прот¤жн≥сть поперек погл¤ду гл¤дача ¤ких б≥льша за норму. Ўирокий шл¤х; Ўирок≥ ворота; Ўирока вулиц¤; Ўирока бинда (д≥ал. стр≥чка); Ўирокий карниз; Ўирок≥ брови; Ўироке лист¤; Ўирока долон¤; Ўирока крона; Ўирока спина; Ўироке подв≥рТ¤; Ўирок≥ груди; Ўирок≥ плеч≥; Ўирока ши¤; Ўироке п≥дбор≥дд¤; який би то був п≥п! ≤ великий, ≥ широкий, ≥ товстий, ≥ довгий; Ўирокий жовтий бриль; “¤жко ревнули широкими горлами гармати; Ўирок≥ шаровари; Ўироке кр≥сло; Ўирока труба; Ўирокий рукав; Ўирокий окоп.

pahn Ч просторово-к≥льк≥сна характеристика 1) УнеобмеженихФ простор≥в, прот¤жн≥сть ¤ких в ус≥х напр¤мках б≥льша за норму. dast-e pahn Сширокий степТ; zamin-e pahn Сширока земл¤Т; ja-ye pahn Сшироке м≥сцеТ; asman-e pahn Сшироке небоТ; 2) поверхонь та Уотвор≥вФ, ненайб≥льша прот¤жн≥сть або прот¤жн≥сть поперек погл¤ду гл¤дача ¤ких б≥льша за норму. dahan-e pahn Сширокий ротТ; kuce-ye pahn Сширока вулиц¤Т; rud-e pahn Сширока р≥каТ; Уyek-i xane didand pahn va derazФ Свони бачили один будинок, широкий та довгийТ; xurmabanan-e pahn Срозлог≥ пальмиТ; bal-e pahn Сшироке крилоТ; tasvir-e pahn Сширока картинаТ; astin-e pahn Сширокий рукавТ; surax-e pahn Сширокий отв≥рТ.

vasiТ Ч просторово-к≥льк≥сна характеристика поверхонь та УнеобмеженихФ простор≥в, прот¤жн≥сть ¤ких в ус≥х напр¤мках б≥льша за норму. tasvir-e vasiТ Сширока картинаТ; asman-e vasiТ Сшироке небоТ; sahra-ye vasiТ Сширокий степТ; jaТbe-ye vasiТ Сширокий (просторий) ¤щикТ.

ѕеревага вищенаведених деф≥н≥ц≥й над деф≥н≥ц≥¤ми тлумачних словник≥в пол¤гаЇ в такому:

1) ус≥ вони побудован≥ з використанн¤м одн≥Їњ ≥нтегральноњ ознаки, що представлена в експл≥цитному вигл¤д≥. “акою ознакою Ї просторово-к≥льк≥сна характеристика. јнал≥з тлумачних словник≥в украњнськоњ та перськоњ мов не ви¤вив жодноњ семантичноњ ознаки, за ¤кою просторово-к≥льк≥сн≥ прикметники можливо було б обТЇднати в Їдину лексичну групу ≥ виокремити з-посеред ≥нших груп адТЇктивноњ лексики;

2) кожна наступна деф≥н≥ц≥¤ м≥стить у соб≥ принаймн≥ одну нову ознаку або ≥нше значенн¤ ознаки;

3) вони достатньо компактн≥ ≥ в той самий час повн≥ше ≥ точн≥ше в≥дображають семантичн≥ особливост≥ досл≥джуваних прикметник≥в, оск≥льки в њх основ≥ лежить розширений семас≥олог≥чний опис, спец≥ально присв¤чений цим лексичним одиниц¤м;

4) деф≥н≥ц≥њ дають змогу проводити обТЇктивн≥ з≥ставно-типолог≥чн≥ досл≥дженн¤, що ірунтуютьс¤ на ч≥ткому осмисленн≥ з≥ставленн¤ компонент≥в у склад≥ б≥нарних одиниць.

јнал≥з м≥крогруп ѕ ѕ показав, що м≥ж значенн¤м ≥ вживанн¤м слова спостер≥гаЇтьс¤ значна розб≥жн≥сть, а зм≥шуванн¤ цих двох пон¤ть спричин¤Ї велику плутанину в словниках, ¤к≥, у свою чергу, реЇструють к≥льк≥сть значень (в≥дт≥нк≥в значень) сл≥в. ”середин≥ одн≥Їњ багатозначноњ лексеми або лексеми, дл¤ ¤коњ словники ф≥ксують певну к≥льк≥сть в≥дт≥нк≥в значень, було зроблено спробу виокремити або, краще сказати, обТЇднати р≥зн≥ значенн¤ ≥ в≥дт≥нки значень  в пучки, чи пучков≥ обТЇднанн¤, в ¤ких виокремлюЇтьс¤ семантично продуктивна ознака. ƒл¤ м≥крогрупи ѕ ѕ на позначенн¤ Узагальноњ величиниФ такою семантично продуктивною ознакою Ї Спрот¤жн≥сть в ус≥х напр¤мкахТ. ≤нш≥ значенн¤, що ф≥ксуютьс¤ в словниках дл¤ в≥дпов≥дних ѕ ѕ, насправд≥ Ї не значенн¤ми, а лише вживанн¤ми слова в межах основного значенн¤.

–озб≥жност≥ в значенн¤х сл≥в всередин≥ кожноњ з м≥крогруп ѕ ѕ украњнськоњ та перськоњ мов визначаютьс¤ виокремленн¤м м≥крокомпонент≥в у межах емп≥ричного макрокомпонента лексичного значенн¤ прикметник≥в, в≥дм≥нне членуванн¤ семантичноњ ос≥ УобТЇкт≥вФ. ƒл¤ ѕ ѕ м≥крогрупи Узагальноњ величиниФ з≥ значенн¤м Сб≥льше за нормуТ в перськ≥й мов≥ семантична в≥сь УобТЇкт≥вФ под≥л¤Їтьс¤ на дв≥ д≥л¤нки: Уокрем≥Ф обТЇкти ≥ обТЇкти, Ущо сприймаютьс¤ на тл≥ сукупност≥ однор≥днихФ (прикметник dorost). ¬ украњнськ≥й мов≥ останн¤ категор≥¤ Ї релевантною лише дл¤ ѕ ѕ з≥ значенн¤м Сменше за нормуТ (прикметник др≥бний).

ѕроведене з≥ставне досл≥дженн¤ даЇ змогу говорити про на¤вн≥сть в украњнськ≥й та перськ≥й мовах типолог≥чно суттЇвих ознак щодо позначенн¤ ними просторово-к≥льк≥сних характеристик обТЇкт≥в. ƒл¤ украњнськоњ мови це в≥дсутн≥сть у м≥кросистем≥ ѕ ѕ Узагальноњ величиниФ лексеми на позначенн¤ Сб≥льшоњ за норму прот¤жност≥ в ус≥х напр¤мках предмет≥в, що сприймаютьс¤ на тл≥ сукупност≥ однор≥днихТ (пор.: великий Ч х, маленький Ч др≥бний); ƒл¤ перськоњ мови це на¤вн≥сть у м≥кросистем≥ ѕ ѕ Узагальноњ величиниФ лексем на позначенн¤ Сб≥льшоњ/меншоњ за норму прот¤жност≥ в ус≥х напр¤мках предмет≥в, що сприймаютьс¤ на тл≥ сукупност≥ однор≥днихТ (пор. bozorg Ч dorost, kucak Ч riz).

1.  ¬ольф ≈. ћ. √рамматика и семантика прилагательного (на материале иберо-романских ¤зыков). Ч ћ.: Ќаука, 1978. Ч 200 с.

2.  √умовска¤ √.Ќ.   исследованию номинативного аспекта прилагательного HUGE // ‘ункциональные и структурные особенности номинативных единиц в ¤зыках различных типов: ћежв. сб. / ќтв. ред. –.ћ. Ѕирюкович. Ч —аратов: —√ѕ», 1987.Ч —. 11-18.

3.  Ћевицкий ¬.¬. »сторико-семасиологическое исследование некоторых групп прилагательных в немецком ¤зыке (в сравнении с английским): јвтореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.04 / ћ√ѕ»»я им. ћ. “ореза.Ч ћ., 1966. Ч 20 с.

4.  Ћинник “.√. «наченнЇвий взаЇмозвТ¤зок сл≥в-синон≥м≥в малий, маленький, др≥бний // ”крањнська мова ≥ л≥тертура в школ≥. Ч 1974. Ч є12. Ч —. 31-36.

5.  Ќгуен Ќгок ’унг. ќтношение полисемии и синонимии в тематической группе слов (на примере прилагательных размера и объема): јвтореф. дис. ... канд филол. наук: 10.02.01 / ћоск. гос. ун-т. Ч ћ., 1974. Ч 28 с.

6.  ѕас≥чник ≤.ј. —емантико-синтаксична валентн≥сть предикативних прикметник≥в: јвтореф. дис. ...канд. ф≥лол. наук: 10.02.01 / ЌјЌ” ≤н-т укр. мови. Ч  ., 1998. Ч 18 с.

7.  ѕринципы классификации в лексической семантике (»м¤ существительное). Ч ћ.: »Ќ»ќЌ јЌ ———–, 1982. Ч 66 с.

8.  –ахилина ≈.¬. јтрибутивные конструкции с русскими прилагательными размера: частный случай // Nazwy barw i wymiarow / Colour and measure terms (Stockholm Slavic Papers 6). Ч Stockholm: Akademitryck, 1997. Ч P. 121-128.

9.  –ахилина ≈.¬. —емантика размера // —емиотика и информатика. Ч ћ.: языки русской культуры, –усские словари, 1995. Ч ¬ып. 34. Ч —. 80-97

10.–ахилина ≈.¬. ¬ысокий VS. глубокий в русском ¤зыке (у друц≥).

11.Ўафиков —.√.  омпонентный анализ прилагательных, выражающих пон¤тие УразмерФ, в английском ¤зыке // ¬опросы семантики ¤зыковых единиц. ћежв. сб. науч. тр. Ѕашкирского ун-та. Ч ”фа: Ѕ√”, 1988. Ч —. 56-59.

12.Ўутникова –.—. —емантические взаимоотношени¤ английских прилагательных со значением Убольшого размераФ // ¬опросы семантики ¤зыковых единиц. ћежв. сб. науч. тр. Ѕашкирского ун-та. Ч ”фа: Ѕ√”, 1988. Ч —. 59-64.

13.Bierwisch M., Lang L. Somewhat longer Ч much deeper Ч further and further: Epilogue to the dimensional adjective project // Ed. by Bierwisch M., Lang L. Dimensional adjectives: grammatical structure and conceptual interpretation. Ч B., 1989. Ч P. 471-514.

14.Talmy L. How language structures space // Spatial orientation: theory, research, and application / H.Pick, L.Acredolo (eds.). Ч N.-Y.: Plenum, 1983. Ч P. 225-282.