≤нформац≥¤ ¤к зас≥б герменевтичного процесу

¬.ќ. Ѕезсмертний

(Ћьв≥в, ”крањна)

≤нформац≥¤ ¤к зас≥б герменевтичного процесу

≤снуЇ два типи ≥нформац≥њ :

- ≥нформац≥¤ под≥й;

- оперативна¤ ≥нформац≥¤.

≤нформац≥¤ ≥снуЇ в герменевтичному простор≥ , а в≥дтак отриманн¤ ≥нформац≥њ ( засоби масовоњ ≥нформац≥њ Ц преса, ≤нтернет, рад≥о, телебаченн¤ ) Ї суто герменевтичним процесом. —при¤нн¤ спри¤нн¤ ≥нформац≥йно- герменевтичному процесов≥ породжуЇ несанкц≥оноване редагуванн¤ ≥нформац≥ѓ. ¬еликий пот≥к оперативноњ ≥нформац≥ѓ породжуЇ значно велику к≥льк≥сть часового простору герменевтичного процесу .“аким засобом Ї новини в мед≥а простор≥.

јле ж новини в першу чергу впливають на пропагандуу сусп≥льств≥. ÷ей неоднор≥дний механ≥зм ≥нформац≥йно- герменевтичного процесу у сусп≥льств≥ носить назву ≥н≥ц≥ац≥њ новин ( р≥туал≥зац≥ѓ новин).

“обто р≥туал≥зац≥¤ новин повї¤зана ≥з пропагандою Ц ≥деолог≥чною рефлекс≥Їю.

ѕредметом ≥нформац≥йно Ц герменевтичного процессу под≥й Ї факт,- феномен д≥йсност≥ ≥н≥ц≥ац≥њ новин. Ќовини викликають процес взаЇмод≥ѓ ритуальноњ пропаганди та погл¤ду репортера (хрон≥кера).. “ому ≥нформац≥¤ под≥й Ц Ї вторинним феноменом ≥нформац≥йно Ц герменевтичного процесу.

¬≥дтворюючи реальн≥ под≥ѓ репортер (хрон≥кер) вид≥л¤Ї поодинок≥ рефлекс≥йн≥ феномени ≥нформац≥йно- герменевтичного процесу. ≤ тод≥ новини Ї вторинною рефлекс≥Їю процесу. ѕогл¤д репортера (хрон≥кера) про¤вл¤Їтьс¤ ≥ в рефлекс≥ѓ фактажу под≥й , так ¤к поодинок≥ феномент ≥нформац≥но- герменевтичного процесу в≥дображають д≥йсн≥сть под≥й .

≤нформац≥йн≥ пов≥домленн¤ в мед≥а- простор≥ одночасно анал≥тикою Ї ≥нструментар≥Їм ≥деолог≥чноњ пропаганди. ƒо схожого розум≥нн¤ ≥нформац≥ѓ под≥й зб≥гаютьс¤ ≥делог≥ редакц≥йноњ пл≥тики мед≥а Ц простору. ¬ цьому можливо вести розмову про альтернативн≥ св≥ти ≥нформац≥йно Ц герменевтичного процесу. Ѕудь- ¤кий в≥дб≥р, обробка та п≥дкресленн¤ новин Ї нормою пропаганди в ≥нформац≥йно- герменевтичному процес≥ мед≥а- простору.

јлеж в альтернавному св≥т≥ ≥нформац≥йно- герменевтичного простору може виникати вторинна пропаганда. “ому той, хто не сприймаЇ мед≥а- простору Ц не сприймаЇ його феномени.

ƒосить в≥рним було б розробки правил метод≥к журнал≥стськоњ герменевтики, в тому сенс≥, що журнал≥стика ≥ герменевтика поЇднуютьс¤ однаковим сприйн¤тт¤м ≥нформац≥ѓ. ƒл¤ журнал≥стики ≥нформац≥¤ Ї текстовою рефлекс≥Їю под≥й, новин тощо.

ќднак така рефлекс≥¤ базуЇтьс¤ на розум≥нн≥ обїактивност≥, умовою ¤коњ висуваЇтьс¤ в≥дсутн≥сть будь- ¤кого погл¤ду. ќск≥льки при подальшому розгл¤д≥ ви¤вл¤Їтьс¤, що зм≥нити погл¤д на ≥нформац≥ю под≥й просто неможливо, будь- ¤ке пов≥домленн¤ репортера (хрон≥кера) ≥ обї¤вл¤Їтьс¤ субїактивною, не ≥стинною рефлекс≥Їю.

ќднак за под≥ним рел¤тив≥змом ховаЇтьс¤ класова позиц≥¤, що базуЇтьс¤ на зїЇднанн≥ пон¤ть Ђ≥нтерпретац≥¤ї ≥ Ђсубїактивна ≥нтерпретац≥¤ї.

ѕроблема в≥дображенн¤ д≥йсност≥ в ≥нформац≥ѓ под≥й (¤кщо залишити в сторон≥ дез≥нформац≥ю) не вир≥зн¤Їтьс¤ в≥д проблем п≥знанн¤ рефлекс≥ѓ.

∆урнал≥стика одночасно ≥з герменевтикою взмоз≥ в≥ддзеркалювати факти сусп≥льно- соц≥ального ≥нформац≥йно- герменевтичного процесу.

ќднак такий п≥дх≥д до сусп≥льних ¤вищ можливий лише з позиц≥њ пропаганди ≥ дез≥нформац≥њ. ≤ тому репортер(хрон≥кер) озброЇний ≥деолог≥Їю, здатен в≥дображати соц≥альну д≥йсн≥сть, дати ѓѓ ¤вищам ≥ феномена ≥стинну ≥нтерпретац≥ю. ¬ силу цього ≥нформац≥¤ под≥й, виконуючи пропагандистську функц≥ю, лишаЇтьс¤ тим неменше обїактивною ≥нформац≥Їю. ѓѓ призначенн¤ - так спри¤ти на сусп≥льну св≥дом≥сть, щоби привести субїактивну д≥¤льн≥сть до взаЇмод≥ѓ з ≥нформац≥йно- герменевтичного процесу, ¤кий складовою герменевтичних систем сусп≥льства.